Другий клас був повний дітей, що сидять на маленьких стільчиках, які чекають, коли вчителька почне урок. Сьогодні вони вивчали різні види тварин, і вчителька вирішила почати зі змій. “Діти, а хто може нам назвати найотруйнішу змію на планеті?” – Запитала вона. Діти почали галасувати, кожен хотів відповісти на запитання. Вітя, хлопчик з кучерявим волоссям і великими очима, підняв руку. “Я знаю: це моя бабуся Маня! Мама її завжди так називає!” – Сказав він зі впевненістю в голосі.
У вчительки округлилися очі з подиву. Вона не чекала такої відповіді. Діти у класі почали сміятися. “О, Вітю, це не зовсім те, що я мала на увазі,” – сказала вчителька, посміхаючись. “Я маю на увазі справжню змію, тварину.” Вітя почервонів від збентеження. “А, зрозумів, вибачте,” – сказав він, опускаючи голову. “Нічого страшного, Вітю,” – сказала вчителька. “Хтось ще хоче спробувати відповісти?” Марина, дівчинка з кісками, підняла руку.
“Це тайпан” – сказала вона.”Правильно, Марино, молодець!” – сказала вчителька. “Тайпан вважається найотруйнішою змією на планеті.”Вітя все ще червонів від збентеження, але був радий, що його однокласниця вчасно дала правильну відповідь. Урок продовжувався, і діти дізналися багато нового про змій та інших тварин. Наприкінці уроку вчителька дала дітям завдання додому – намалювати будь-яку тварину, про яку вони дізналися сьогодні.
Вітя вирішив намалювати тайпана, щоб запам’ятати, як називається найотруйніша змія на планеті. Дорогою додому він розповів мамі про те, що сталося на уроці.”Мамо, ти знаєш, що найотруйніша змія на планеті – це тайпан?” – сказав він.”Так, я знаю, Вітю,” – сказала мама, посміхаючись. “І я сподіваюся, ти більше не називатимеш бабусю Маню змією.”