Ось уже 17 років моя свекруха працює в Італії, зрідка надсилаючи нам подарунки. На цей раз сестра мого чоловіка, яка провела літо в Італії, привезла більше пакетів із продуктами, ніж зазвичай. Я спочатку подумала, що це вибачення за те, що вона не запросила мене та мою дитину до Італії, як вона запросила свою дочку та онука від неї. Загалом, я задовольнялася італійськими ласощами, такими як макарони та кава, а за кілька днів виявила, що моя золовка купила машину.
Я впевнена, що гроші на машину їй дала моя свекруха, що мене дуже засмутило. Мій чоловік зараз безробітний, і його мати про це знає. Ми навіть обговорювали з нею ідею купівлі автомобіля для того, щоб чоловік міг тимчасово попрацювати таксистом з огляду на складну ситуацію на ринку праці.
Незважаючи на це, свекруха вважала за краще матеріально підтримати свою дочку, а не сина. Ми з чоловіком ніколи не розраховували на батьківські подачки, але автомобіль міг би стати для нас суттєвою підмогою зараз. Хоча я не можу їй заперечити – зрештою, це її гроші – я вважаю ситуацію дуже несправедливою щодо нас.