Світлана була у піднесеному настрої після хрестин своєї дочки Єви. Вона була особливо схвильована тим, що її давня подруга Наталка погодилася стати хрещеною матір’ю Єви , що зміцнило зв’язок між ними. Цих двох жінок пов’язувала глибока дружба зі шкільних часів, і вони завжди підтримували одна одну у життєвих злетах та падіннях. У міру того, як Єва росла, Світлана сподівалася, що хрестини зблизять дві родини. Світлана та її чоловік Євген були фінансово стабільні. Родина Євгена була заможною, і вони щедро підтримували подружжя.
Навпаки, Наталка та її чоловік Юра жили скромним життям, причому Юра отримав квартиру через свій статус сироти. Однак у житті Світлани стався перелом, коли вони з Євгеном вирішили розлучитися. Незважаючи на те, що Євген надавав деяку фінансову підтримку, Світлана відчувала тягар матері-одиначки. Коли фінансові труднощі посилилися, вона звернулася по допомогу до Наталки. Вона часто просила її про невеликі позики або допомогу в купівлі предметів першої необхідності для Єви. Якось Світлана звернулася до Наталки із проханням купити велосипед для Єви, запропонувавши розділити вартість. Наталка, яка чекала на дитину і вже була стиснута в коштах, відмовилася.
Ця відмова призвела до запеклої суперечки між двома жінками: Світлана звинуватила Наталку в тому, що вона забула про свою хрещеницю, але Наталка захищалася через свої власні фінансові труднощі. Розбіжності досягли точки кипіння, коли втрутився Юрко, попросивши Світлану піти та закликавши її більше не напружувати його вагітну дружину. Світлана, почуваючись зрадженою, розірвала стосунки з Наталкою, побажавши їй нещастя у шлюбі. Цей інцидент викликав остаточний розкол між близькими подругами. Коли Наталка народила сина, вона вирішила не хрестити його, вважаючи, що такі рішення мають ухвалюватися добровільно та зі щирими намірами.