Ганна кілька днів пролежала в ліжку, охоплена незрозумілою втомою, яка не супроводжувалась жодним фізичним болем. У кімнаті, здавалося, панувала напівтемрява, характерна павутинням у кутках і зарослому саду, що виднівся через вікно.У нав’язливому сні з’явилася покійна мати Ганни із загадковим посланням, у якому натякалося наближення кінця життя Ганни.Схвильована цим сном, Ганна раптово відчула приплив енергії. Вона енергійно прибралася у своєму будинку, приготувала їжу і одяглася, чекаючи настання неминучого.
Під час цих приготувань біля дверей з’явився несподіваний відвідувач на ім’я Сергій. Це був доглянутий незнайомець, від якого виходила аура доброти. Незважаючи на початкові побоювання Ганни, присутність Сергія наповнила кімнату теплом і затишком, яких їй так довго не вистачало. Незабаром чоловік зізнався, що давно спостерігав за Ганною, був закоханий у неї з першого погляду, але так і не наважувався підходити через відчуття невидимої стіни.
За годину Сергій разом із кількома робітниками почав покращувати обстановку в будинку Ганни, перетворюючи покинуті приміщення на зони, наповнені потенціалом та гармонією. Незважаючи на його дії, скептицизм Ганни взяв гору, змусивши її запропонувати Сергію гроші за його зусилля. Сергій образився і пішов.Ганна залишилася в стані емоційного сум’яття, шкодуючи про свою нездатність повністю прийняти доброту та любов, які пропонував Сергій.
Якось уночі, охоплена горем і розпачом, Ганна раптом почула стукіт у двері. За хвилину вона опинилася в обіймах Сергія. У цей ніжний момент вона здобула любов і подяку, прийнявши Сергія не просто як благодійника, а й як супутника, посланого з небес, виконуючи неземну обіцянку дану матері. Таким чином, світ Ганни, колись затьмарений самотністю та запустінням, виявився залитий теплом прихильності та дружнього спілкування.