У магазині було багато народу, всі поспішали зробити свої покупки та повернутися додому. В одній із черг стояв 10-річний хлопчик із кошиком продуктів. Коли прийшла його черга, він почав викладати продукти на стрічку і дістав свій гаманець із дрібними грошами.- Я платитиму копійками, – сказав він касирці. Касирка, жінка з неприємною і зухвалою зовнішністю, подивилася на нього з презирством.
– У мене немає стільки часу, щоб твої копійки рахувати! Повертай продукти на місце та провалюй! – репетувала вона на хлопчика.Хлопчик був у жаху від такої реакції і не знав, що робити. У цей момент все, що відбувається, почув менеджер магазину, який випадково проходив повз . Він згадав своє бідне дитинство, коли сам не мав достатньо грошей і часто платив монетами, які збирав на вулиці. – Перепрошую за незручності, – сказав він хлопчику, – я допоможу тобі розплатитися.Менеджер підійшов до каси і взяв монети у хлопчика.
– Я перерахую гроші, – сказав він касирці, – а ви продовжуйте сканувати продукти.Касирка була в явному невдоволенні, але не могла нічого сказати у відповідь.- Дякую, – сказав хлопчик менеджеру.- Нема за що, – усміхнувся він, – завжди радий допомогти.Менеджер перерахував кошти та сплатив покупки хлопчика. Потім взяв його за руку і провів до виходу.- Будь обережніший наступного разу, – сказав він, – і не бійся просити допомоги, якщо тобі щось не подобається. Хлопчик кивнув головою і посміхнувся. Він був вдячний менеджеру за допомогу і був радий, що у світі є хороші люди, які готові підтримати у скрутну хвилину.