Марта запізнювалася на роботу через зіпсований будильник, і, що ще гірше, її машина не заводилася. Оскільки служби таксі не відповідали, вона неохоче сіла до трамвая, чого не робила з того часу, як купила свій автомобіль. Коли вона стояла серед натовпу пасажирів — одні спали, інші були поглинені книгами чи телефонами — її погляд упав на знайоме обличчя. Це був Олексій-зеленоокий серцеїд часів її навчання в інституті . Вона згадала, як зізналася йому у своїх почуттях на третьому курсі, тільки для того,
щоб він знущався з неї і поділився її визнанням як посміховиськом з іншими однокурсниками. Хоча тоді це завдало їй глибокого болю, з того часу Марта побудувала для себе успішне і навіть розкішне життя. Обидва вийшли на одній зупинці, що спонукало Марту привітати його. – Привіт, Льоша! – Покликала вона. Олексій покосився на неї: “Марта? Чого ти від мене хочеш?” “Просто привіталася”, – відповіла вона, зберігаючи самовладання. Олексій усміхнувся:
“Ти виглядаєш досить гарно. Знайшла багатого чоловіка?” “Я сама збудувала успішний бізнес”, – парирувала Марта, помітивши його змучений вигляд. ”А щодо трамвая, то просто моя машина потребує ремонту. А я просто скористалася моментом і вирішила оживити деякі студентські спогади. Олексій швидко розчинився в натовпі, залишивши Марту вдячною за те, що вона не йшла до своєї мети до кінця.