Коли моя дочка, Ліля, та її хлопець, Вадим, ще не були одружені, вони жили в моїй квартирі, поки я була в Англії, щоб заробити гроші на весілля Лілі та на їхнє майбутнє.Протягом восьми років я працювала не покладаючи рук, навіть висилала гроші на ремонт квартири та купівлю машини.В Англії я несподівано зустріла і вийшла заміж за італійського підприємця на ім’я Джованні і переїхала до нього до Італії.Тоді й змінилися мої стосунки з дочкою.Коли вона зателефонувала та попросила ще грошей, а я вперше відмовила, пояснивши свою ситуацію. Дочка посварила мене за мій вибір, сказавши, що я порушила її стабільне життя заради своїх інтрижок.
Це стало відкриттям для мене, адже моя дочка завжди була доброю та спокійною дівчинкою.Наші розмови ставали дедалі суперечливішими, і вона періодично ігнорувала мене, ображаючись на те, що я більше не хочу матеріально підтримувати її сім’ю.У нас із Джованні щасливий шлюб, і я сама контролюю свої гроші, але після поведінки дочки мені не хочеться нічого посилати Лілі.Подруга каже, що я не права, вказуючи на труднощі життя, і що Ліля – моя єдина дитина. Я розриваюся, мене переслідують її слова, і я не знаю, може мені пробачити і забути?! Чи закінчилася моя відповідальність як батька, чи я маю продовжувати підтримувати дочку, навіть на шкоду своєму щастю?