– Я вже їду додому, – квапливо відповіла Наталя на дзвінок чоловіка. Прийшовши додому, вона подала гарячий борщ своєму чоловікові, Михайлу, який приїхав додому раніше через несподіване відрядження. Спостерігаючи за мовчазною трапезою чоловіка, Наталя згадала своє дитинство. Вона бачила, як так само поводилися її батьки. Її мати ніколи не могла відповісти на запитання, чому вона так покірно все переносить.
Через роки Наталя зустріла Михайла у місцевому кафе, де працювала. Його ввічливість, уважність і чарівність поступово завоювали її серце. Після довгих залицянь Михайло зробив пропозицію, запропонувавши Наталі також переїхати до нього до Харкова. Незважаючи на стислість їхніх стосунків на той момент, Наталя погодилася, зачарована його ніжністю та характером, відмінним від характеру її батька.
Ідеальне життя невдовзі перетворилося на одноманітне існування. Наталя обмежилася роллю домогосподарки, а колись дбайливий Михайло перетворився на владну і постійно критикуючу людину. У день його від’їзду у чергове відрядження Наталя вирішила, що не може повторити помилок своєї матері. Вона за тиждень подала на розлучення і переїхала до батьків. Залишається тільки гадати, чи правильний вибір зробила Наталя чи ні. Мабуть, лише час це покаже.