Я був щиро закоханий у Надю – привабливу, ніжну та дуже розумну дівчину, яка детально вивчала біологію. Ми зустрічалися рік, і моя прихильність до неї була настільки глибокою, що я вирішив: настав час одружуватися. Я запросив її до свого села познайомитись з моїми батьками, на що вона з радістю погодилася, бо завжди хотіла мати родичів у селі.
Моя мама схвалила Надю, але попередила мене, що одного кохання для успішного шлюбу недостатньо: важливими є також навички ведення домашнього господарства. Повернувшись до міста, я розмірковував, як оцінити господарські здібності Наді. Зрештою, одного ранку я прикинувся хворим і попросив її прибратися в мене вдома і приготувати пісний борщ. Надя примчала, швидко навела порядок, а потім вирушила за продуктами.
Вона спробувала приготувати борщ, але те, що мені подала, навряд чи було їстівним. Стало ясно, що вона використовувала готову заправку і не потрудилася будь-що зварганити самостійно. Смак був жахливий, і цей момент змусив мене переглянути наш майбутній шлюб. Я запропонував їй взяти уроки кулінарії, але вона образилася і розірвала наші стосунки. Але до цього дня я не впевнений, що правильно з нею вчинив.