Я була у нестямі від радості, коли приїхала до мами, щоб обговорити своє майбутнє з моїм нареченим Володимиром. Чекаючи на підтримку, я була вражена, коли мама розплакалася так голосно, що навіть сусіди це помітили. Після нещасливого семирічного шлюбу я знайшла у Володимирі чудову людину, з якою я могла провести все своє життя. Через півроку наших стосунків він зробив мені пропозицію, яка була схожа на казку. Ми обоє в захваті від нашого спільного майбутнього і з нетерпінням чекаємо на нього.
Варто зазначити, що ми вирішили продати мою тісну однокімнатну квартиру і купити більш просторе житло, тим більше, що Володимир хоче скоріше стати батьком. Коли друг запропонував нам продати його добре обставлену та велику квартиру, ми були у захваті. Вона здалася нам ідеальною для нас та наших майбутніх діток. Проблема тільки в тому, що моя мама не дозволяє мені продавати мою квартиру, і я не можу зрозуміти, чому. Вона влаштувала таку сцену,
що я пішла з почуттям провини. Я ще не сказала Володимиру про нашу розмову, тому що він дуже схвильований нашими планами, і мені не хочеться руйнувати його мрії та плани. Я все ще сподіваюся, що мама схаменеться, але я розгублена і засмучена, адже в той же час сумніваюся, що вона це зробить. Мама знає, з якими труднощами я зіткнулася. Хіба вона не хоче, щоб у мене нарешті з’явилося особисте щастя?! Хіба площа може бути важливішою за щастя і майбутнє її дочки?! Що я можу зробити, щоб переконати її?