Під час минулої відпустки мені захотілося поїхати не просто у звичайне місце відпочинку, а у віддалене село, де панує спокій, свіже повітря, ліси та річки. Я знайшла в Інтернеті химерний “будинок в оренду” в ідеальному місці і поїхала туди на цілий місяць. Тиша була золотою, а сусіди – добрі бабусі – забігали з пропозицією свіжого молока, яєць та м’яса. Серед них була бабуся Вікторія, сусідка зі стадом гусей, яке згодом скоротилася до одного. Вона так полюбила цього останнього гусака, що не могла з ним розлучитися,
і він усюди слідував за нею. Бабуся назвала його Анатолієм, бо він, здавалося, відгукувався на її заклики до місцевого мешканця на ім’я Анатолій, який допоміг їй полагодити огорожу. Вигляд Вікторії, яка розмовляє з гусаком Анатолієм, що йшов позаду, стало найкращим моментом моєї відпустки. Коли мій мирний відпочинок добігав кінця, село рознесло кумедну новину – гусак Анатолій відкладає яйця!
Вікторія натрапила на його гніздо, наповнене яйцями, що викликало сміх і подив у всьому селі. Цей несподіваний поворот веселив село ще довго після мого від’їзду. Я підтримувала зв’язок з бабусею Вікторією, і наша дружба розквітла. Захоплена безтурботним відпочинком та несподіваною дружбою, я планувала повернутися наступного літа до компанії Вікторії та інших бабусь. Цей досвід був справді незабутнім!