15 років тому ми з моїм чоловіком Ярославом, не зовсім багаті, але й не зовсім бідні, почали наше подружнє життя з оренди невеликої квартири, віддавши перевагу незалежності життю з батьками. Ярослав незабаром почав працювати за кордоном, що значно покращило наше фінансове становище, і вже за 6 років ми переїхали до власного будинку. Незважаючи на те, що мені було складно одній справлятися з двома синами, поки Ярослав був у від’їзді, я розуміла необхідність його перебування за кордоном для благополуччя нашої родини.
А от мої стосунки з сестрою Ярослава Ганною були натягнутими. Я вважала її нещирою та заздрісною, тому часто уникала її на сімейних урочистостях. Я вважала, що Ярослав поділяє мої почуття, поки не виявила записник, з якого стало відомо, що він без мого відома позичав їй значні суми грошей – загалом понад 50 тисяч. Коли я висловилася про
це Ярославу, він зізнався у позиках, але не зміг пояснити причину. Він наївно сподівався, що Ганна колись поверне йому борг. Це одкровення змусило мене засумніватись щодо цього, оскільки Ганна, яка не працювала і мала власну сім’ю, яку треба було утримувати, не подавала ознак того, що поверне борг. Я попередила Ярослава, щоб він більше не давав їй грошей. Але тепер, після довгих років таємниць, я сумніваюся в його чесності.