Я ніколи не думала, що стану матір’ю-одиначкою… Я намагалася зберегти шлюб із Анатолієм заради нашої дитини і щоб довести всім, що ми нормальна родина. Однак сварок виникало дедалі більше, і я все частіше дратувала Анатолія. Виявлення його зради стало останньою краплею. Я подала на розлучення, розуміючи, що виховуватиму нашу дитину одна.
Ми розлучилися. Анатолій знову одружився та поїхав за кордон, залишивши мене з дочкою. Спочатку було важко як емоційно, так і фінансово, але, на щастя, батьки мене підтримали. Мама дбала про внучку, а тато завжди був готовий полагодити щось у квартирі. Найскладніше було впоратися з питаннями друзів про повторне заміжжя, які натякали, що буде важко знайти когось, хто погодиться прийняти матір з дитиною.
Але я зуміла стати на ноги. Я працюю та забезпечую себе та дочку. Анатолій не виявляв до неї жодного інтересу протягом восьми років після нашого розлучення. Я не відчуваю до нього ніякої гіркоти. Його ніби ніколи не існувало. Я не планую знову виходити заміж.
Я насолоджуюсь своєю свободою і не заздрю своїм заміжнім подругам. Іноді мені здається, що мені пощастило більше, ніж їм. Тепер я знаю, що можу розраховувати тільки на себе, і в цьому полягає моя сила, моя свобода, моя суперздатність.