Коли Дмитро отримав ключі від нової квартири, його відвів у бік колишній господар, який хотів поділитися секретом про сусідку, яка мешкає навпроти їхньої нової квартири. Сусідка була літньою жінкою, відомою своєю самотністю і ненав’язливістю, але з однією унікальною рисою. Колишній господар розповів, що коли він пригощав її простими подарунками – чаєм чи цукерками – його проблеми чудово вирішувалися наступного дня. Він порадив Дмитру чинити так само, вважаючи,
що це може принести успіх. Дмитро та його дружина Марія спочатку поставилися до цієї поради з недовірою. Однак, коли вони обоє захворіли під час іспитів і боролися із замком, що заклинив, Дмитро згадав слова колишнього господаря. Незважаючи на небажання Марії, Дмитро вирішив відвідати сусідку з банкою малинового варення. На його здивування, сусідка милостиво прийняла варення, а натомість вручила Дмитру банку меду і кілька котлет. З’ївши котлети, і Дмитро, і Марія наступного дня відчули себе набагато краще. Крім того, до них
несподівано прийшов слюсар, який проходив повз після робіт на верхньому поверсі, і безкоштовно полагодив дверний замок, відмовившись брати плату. Поведінка слюсаря залишила їх у подиві, адже Дмитро говорив про проблему із замком лише старенькій сусідці. Такий дивний поворот подій змусив подружжя повірити в незвичайний вплив сусідки. Здавалося, підтверджувались слова колишнього господаря про чудову здатність сусідки вирішувати всі проблеми. Марія, яка тепер уже повірила в цю незрозумілу силу, планувала регулярно відвідувати сусідку, вдячна за несподівану удачу, яка прийшла до них у хату.