Моє життя перекинулося, коли я зрозуміла, наскільки тісно мій чоловік спілкується зі своєю колишньою дружиною. Він переконаний, що це абсолютно нормально, і каже мені: “Колишня дружина – не чужа людина!” Але я, ґрунтуючись на власних почуттях та досвіді, бачила у цьому потенційну проблему.
Якось увечері, коли ми вечеряли, я не стрималася і почала розмову: “Мені нелегко про це говорити, але я справді стурбована твоїми стосунками з колишньою. Мені здається, що такі тісні стосунки нам не на користь.” Він подивився на мене здивовано: “Але чому ти так думаєш? Між нами все давно закінчено.”
“Я розумію, що вона була важливою частиною твого життя,” — продовжила я, намагаючись тримати свої емоції під контролем, — “але коли ти проводиш з нею стільки часу, я почуваюся… незначною.” Чоловік на мить замовк, потім лагідно сказав: “Я не хотів тебе образити. Мені просто здавалося, що це не є чимось серйозним.”
“Але це серйозно для мене,” – насилу видавила я. — “Я думаю, нам потрібно встановити межі, які допоможуть нам обом відчувати себе комфортно”. Ця розмова стала початком довгого шляху до розуміння та поваги у наших відносинах.
Ми стали більше говорити про свої почуття та очікування, що зрештою зміцнило наш союз. Зрозумівши, що мені потрібно не просто змиритися з ситуацією, але й брати активну участь у вирішенні проблем, що виникають, я відчула, що ми в змозі подолати будь-які труднощі, які стоять на нашому шляху.