Стас любив свою дружину Дарину всім серцем. Вони були разом багато років, переживши безліч радостей і труднощів, але згодом їхнє палке кохання переросло в тиху і спокійну звичку. Все було як ранкова кава, яку ти п’єш щодня: ти цінуєш її, але вже не відчуваєш того захоплення, як вперше. І ось, у цьому новому розділі їхнього життя, Стас зустрів людину, яка знову змусила його серце битися швидше. Це була його колега Олена, з якою він почав проводити все більше часу на роботі. Вона була розумна, гарна і цікава, і він не міг заперечувати тяжіння, яке відчув до неї.
“Я просто не знаю, що робити”, – зізнався Стас своєму другу Олексію під час обідньої перерви. “Я люблю Дарину, але це вже не те… А Олена… вона змушує мене почуватися живим.” Олексій зітхнув: “Ти маєш бути чесним. З собою і з Дариною. Все це не справедливо для жодної зі сторін.” Стас усвідомлював, що Олексій має рацію. Після багатьох ночей без сну та довгих роздумів він вирішив поговорити з Дариною. Було важко підібрати потрібні слова, але він намагався пояснити їй свої почуття. “Дарино, я ніколи не хотів тебе образити. Але я … я відчуваю,
що наші шляхи розійшлися,” – сказав він, ледве стримуючи емоції. Дарина слухала мовчки, очі її сповнювались сльозами. “Я теж відчувала, що щось не так,” – тихо сказала вона. “Мені шкода, що ми не змогли це виправити раніше.” У результаті вони дійшли рішення розлучитися. Це було одним із найважчих рішень у житті Стаса, але в глибині душі він знав, що так правильно. Він не міг ігнорувати свої почуття до Олени, але ще більше він не міг прикидатись перед Дариною. Час показав, що чесність і відкритість – хоч і болючі – є ключем до справжнього щастя та задоволення в житті.