Римма повернулася на батьківщину, обтяжена спогадами про зникнення сина багато років тому. В юності вона не звертала уваги на застереження про свого хлопця Руслана. Вони одружилися, і Римма насолоджувалася сімейним життям, доки не народився їхній син. Ревнощі та агресія Руслана наростали, кульмінацією стала бурхлива ніч, внаслідок якої Риммі довелося тікати з сином. Вона розлучилася з Русланом, який згодом зник.
Коли її син зник з дитячого садка, підозри Римми одразу впали на Руслана, але в нього виявилося вагоме алібі. Якось на вулиці стара циганка схопила руку Римми і зловісно порадила Риммі “шукати сина серед померлих”. Незважаючи на роки пошуків, Римма не знайшла жодних слідів сина і, зрештою, переїхала до Німеччини, вже наполовину втративши розум. Напередодні свого повернення до Німеччини, відвідавши могили батьків, вона зустріла молоду людину Івана, напрочуд схожу на Руслана.
Іван розповів, що він її давно втрачений син, викрадений за наказом Руслана. Руслан, який займався злочинною діяльністю, згодом був позбавлений всіх коштів, а пізніше життя. Бабуся Івана з метою безпеки сховала його за кордоном і відкрила Івану правду. Возз’єднавшись, Римма та Іван разом переїхали до Німеччини, готові наново будувати свої стосунки. Ця історія підкреслює, як важливо дорожити близькими людьми, насолоджуватися моментами, проведеними з ними, і ніколи не втрачати надію на краще.