Єгор, колись пристрасно закоханий, вірив, що все інше в житті стане на свої місця, якщо буде кохання. Впевнений у своїй взаємній прихильності з дівчиною та у своєму професійному та фінансовому становищі, він вирішив, що настав час зробити їй пропозицію. Єгор не пошкодував грошей на розкішну каблучку, але незабаром зіткнувся з нищівною реальністю: його кохання не було взаємним. Його дівчина, як виявилося, завжди розглядала їхні стосунки як просте дозвілля і шукала багатого чоловіка , який міг би забезпечити їй життя, вільне від фінансових турбот, чого Єгор запропонувати не міг.
Остаточно опустошений, Єгор знайшов втіху в невпинній роботі, спрямувавши свій біль і лють на кар’єру. Завдяки цьому прагненню вже через рік він зміг купити скромну квартиру, а наступного – придбати другу у новобудові. Живучи економно у своїй старій квартирі, Єгор носив одяг до дірок, уникав стосунків та спілкування, будучи впевненим, що всі жінки – матеріалістки. Через 5 років спосіб життя Єгора не змінився. Він, як і раніше, жив у своїй напівзруйнованій квартирі, його здоров’я стрімко погіршувалося від аскетичного способу життя.
Він став самітником, не довіряв стосункам і продовжував накопичувати багатство. Колись цілеспрямована людина тепер жила у злиднях, її єдиною втіхою був солідний банківський баланс, який він не міг змусити себе витратити. Єгор часто порівнював себе з Кощеєм, що чахне над своїм золотом, визнаючи ненормальність свого становища, але відчуваючи безсилля змінити його. Звиклий до такого способу життя Єгор остаточно змирився зі своїм самотнім існуванням…