Віра завжди намагалася підтримувати ідеальну чистоту у домі. Вона любила порядок і гармонію, тому кожен куточок її оселі був бездоганний. Особливо вона старалася, коли в гості збиралися прийти батьки її чоловіка. Того дня Віра доробила всі роботи по дому та пишалася своїми зусиллями. Проте всі її старання були марними, коли батьки чоловіка увійшли до будинку, залишаючи брудні сліди від черевиків на підлозі. Віра вдала, що не помічає цього, але внутрішньо здригалася при кожній новій плямі.
Ситуація посилилася, коли батько чоловіка випадково пролив каву на диван. “О, пробач, Віро, я ненароком …” – почав він, але Віра вже відчувала, як її терпіння вичерпується. Така поведінка гостей була не новинкою, але цього разу вона не змогла стримати емоцій. “Як ви можете так неповажно ставитися до нашого будинку? Я намагалася зробити його затишним і чистим для вас, а ви …” – Віра не стримала сліз. Чоловік Віри та його батьки були приголомшені її спалахом.
“Віра, ми навіть не подумали, що це так важливо для тебе,” – сказав чоловік, бачачи її розлад. “Важливо, тому що це наш будинок, і я хочу, щоб тут було приємно та затишно всім,” – сказала вона, намагаючись взяти себе в руки. Цей інцидент став поворотним моментом у їхніх сімейних стосунках. Чоловік та його батьки почали більше поважати зусилля Віри та намагатися не порушувати лад у її домі. Згодом вони навчилися цінувати її працю та старання, а Віра зрозуміла, що іноді необхідно висловлювати свої почуття, щоби бути почутою.